Натуральна шкіра, використовувана у виробах кожгалантереї, характеризується слідами дрібних, місцевих подряпин, фарбувань, ороговінь лиця, воротистости, інших одиночних знаків, які підкреслюють неповторність і оригінальність шкіряного виробу.

Вищезгадані сліди слід інтерпретувати як доказ достовірності і благородства шкіри, з якої виконано виріб.

Історія шкіри

З давніх-давен людина жила в гармонії з природою, користуючись ресурсами навколишнього середовища. Природа забезпечувала всі необхідні потреби людини. Завдяки фауні вона могла споживати м'ясо та використовувати шкіру. Рослинний світ також забезпечував харчування, а на додаток дарував речовини з унікальними властивостями дублення шкіри.

• Основою багатьох ритуалів кочових племен було переодягання в шкуру тварин, входження в другу шкіру.
• Індіанці надягали на себе шкуру бізонів, оскільки вірили, що стануть такими ж сильними, міцними й хоробрими!
• Кельти будували шкіряні човни, які могли протистояти штормовим хвилям.
• Жорстка і товста шкіра, наскрізь пробита цвяхами, використовувалася як зброя.
• На думку лозоходців, шкіра, завдяки своїм перевіреним властивостям, поглинає шкідливі радіоактивні промені.
• У часи перших представників династії П'ястів навіть в офіційних міжнародних документах шкіра була платіжним засобом. У датованій 1136 роком папській буллі згадується про те, що саме шкурами була заплачена десятина одному з костелів. Сорок зв'язаних шкур були вагомим платіжним засобом — гривнею, якою можна було з легкістю розплатитися за той чи інший товар. Шматки шкіри були настільки цінним та одночасно розповсюдженим товаром, що врешті-решт стали валютним грошовим засобом. Шматками, або платами, шкіри й льняного полотна люди платили за інші блага. Від них походить слово ПЛАТИТИ.
• Важко позбутися відчуття, що в торгівлі тисячоліттями нічого не змінюється. Наприклад, коли в II столітті до н.е. єгиптяни наклали на Пергамське царство торгове ембарго на постачання папірусу, мешканці останнього винайшли пергамент — придатну для листування м'яку й міцну шкіру.

Типи шкір

Найбільш благородною є шкіра, вичинена за допомогою речовин, що були відомі з давніх-давен. Це так зване рослинне дублення шкіри. Цей спосіб передбачає використання дубильних речовин виключно рослинного походження. Отримана шкіра - це подарунок від тварин і рослин.

Лицьова шкіра

Необроблена шкіра може мати товщину до 1 см. Лицьова поверхня є найбільш міцним шаром шкіри. Ми можемо відчути це, просто провівши долонею по матеріалу. Шкіру такої товщини можна розділити на 2 або навіть 3 частини й отримати 2-3 шари. Однак тільки один з них буде мати міцну лицьову поверхню.

Спилок

Шари шкіри, що залишилися після роздвоєння, називаємо спилками. Цей тип шкіри не має лицьової сторони і, у зв'язку з цим, не підходить для виготовлення стійких виробів.

Замша

Замшева шкіра це шкіра, лицьова сторона якої видалена, а поверхня відшліфована.

Нубукова шкіра

Нубук — це лицьова шкіра з ефектом оксамиту, вона злегка шліфується, щоб стати схожою на замшу. При цьому не втрачаються властивості та якість лицьової шкіри. Пружність і міцність такої шкіри дуже високі.

Пресована шкіра

Є також пресована шкіра, яка виготовляється з подрібнених відходів шкіри. Цей тип шкіри по міцності нагадує папір.

Друга шкіра

Ми любимо, коли нас оточують приємні в застосуванні, практичні й елегантні речі. Ми любимо, коли нас впізнають за речах, яких немає в інших. Речі довкола характеризують нашу особистість. Світ предметів, що нас оточують — це наче друга шкіра кожного з нас. Винятків тут немає.

Неповторність

Оригінал картини Пікассо може бути лише один єдиний. Так само і справжня шкіра може бути лише єдиною та неповторною.

Шкура — це шедевр у мініатюрі, створений самою природою. Кожна з них унікальна. Зморшкуватий малюнок на її поверхні —це начебто підпис тварини, що подарувала її нам, її «відбитки пальців» (порівняйте їх, наприклад, з ніжною шкірою долоні). Це доказ абсолютної автентичності та унікальності. Ще одним доказом автентичності є біографія тварини. Щоразу коли бик переступав через перелаз, комаха кусала його або він бодався заради прихильності корови, на його шкірі з'являлися шрам, родимка або садно. Вся історія життя написана на його шкурі.

Крій

Натуральні характерні риси шкіри не можна повторити або підроблювати. Не дивлячись на це, ми прагнемо уникати великих слідів і відмітин, що вимагає відповідного правильного розкрою. В результаті, крупні елементи не поміщаються на шкірі між «вадами». Це впливає на кінцеву ціну виробу.

Продукція

Шматки шкіри, використовувані для кожгалантерейных виробів, мають товщину близько 2 мм; для досягнення відповідної товщини і форми шкіру обробляють, використовуючи тиснення, прасування, роздвоюючи, стоншуючи, фарбуючи, формуючи, чаруючи, але... це вже секрет наших ремісників